| Сировина й обробка | Використовують пагони з листям; стандарт збору залежить від продукту. Після зав’ялювання, скручування й окиснення чай сушать. У копченому варіанті сосновий дим є частиною обробки. Некопчений сяочжун теж продають за межами Китаю. | Бруньки зав’ялюють, скручують, окиснюють і сушать без характерного для копченого сяочжуна димного етапу. Брунькова сировина не означає слабкого окиснення. |
|---|
| Аромат і смак | Копчений варіант може нагадувати сосновий дим, сухофрукти та смолу. Інтенсивність різна, дим не обов’язково зникає після перших заварювань. Некопчений може мати квіткові, фруктові й медові ноти. | Часто квітковий і медовий, із фруктовими нотами. Його смак може перегукуватися з некопченим сяочжуном. «Золотий» у назві не означає, що всі бруньки мають бути яскраво-жовтими. |
|---|
| Заварювання | Для початку: 3–4 г на 120 мл, 90–95 °C, 10–15 секунд. У кухлі: 2–3 г на 250 мл за тієї самої температури, близько 2 хвилин, потім відділити листя. Кількість чаю й час коригуйте до смаку. | Можна почати з тих самих рецептів. Якщо смак слабкий, спробуйте гарячішу воду або трохи довше настоюйте. Обидва чаї містять кофеїн. |
|---|
| Купівля та зберігання | Уточніть, чи копчений чай, як його обробили та звідки він. Димний аромат не доводить походження з Тунму. Зберігайте щільно закритим і окремо від інших чаїв, щоб їм не передавався димний запах. | Уточніть походження, виробника й рік збору. Тунмуський бруньковий чай може бути дорогим, але ні ціна, ні золотий ворс не підтверджують справжності. Невеликий пробник корисніший за купівлю великої подарункової коробки без дегустації. |
|---|
