| Сировина й обробка | Збирають пагони з листям, а за яким стандартом, залежить від продукту. Чай зав’ялюють, скручують, окиснюють і сушать. Для копченого варіанту сосновий дим входить в обробку. Некопчений сяочжун теж продають за межами Китаю. | Бруньки зав’ялюють, скручують, окиснюють і сушать, тільки без диму, який дає копченому сяочжуну його характер. А окиснення в бруньок зовсім не обов’язково слабке. |
|---|
| Аромат і смак | Копчений може нагадувати сосновий дим, сухофрукти, смолу. Сила диму буває різною, і після перших заварювань він не обов’язково відступає. Некопчений буває квітковим, фруктовим, медовим. | Здебільшого квіти й мед, а до них фрукти. Чимось він перегукується з некопченим сяочжуном. Слово «золотий» у назві не вимагає, щоб усі бруньки були яскраво-жовті. |
|---|
| Заварювання | На початок 3–4 г на 120 мл, 90–95 °C, 10–15 секунд. У кухоль 2–3 г на 250 мл тієї ж температури, близько 2 хвилин, потім листя відділіть. Кількість чаю й час підлаштовуйте під себе. | Підійдуть ті самі рецепти. Якщо смак слабуватий, візьміть гарячішу воду або потримайте трохи довше. Кофеїн є в обох чаях. |
|---|
| Купівля та зберігання | Спитайте, чи чай копчений, як його обробляли й звідки він. Запах диму про Тунму нічого не доводить. Зберігайте щільно закритим і окремо від інших чаїв, бо дим охоче на них переходить. | Питайте про походження, виробника й рік збору. Бруньковий чай із Тунму буває дорогим, проте справжність не підтверджують ні ціна, ні золотий ворс. Краще взяти невеликий пробник, ніж велику подарункову коробку, не скуштувавши. |
|---|