Шу-пуер (熟普洱, shú pǔ'ěr)
Шу-пуер (普洱熟茶) роблять із висушеного на сонці юньнанського чайного листя, яке ферментують у вологих купах (во дуй). Настій у нього зазвичай темний, з деревними, землистими чи солодкуватими відтінками.
Мао ча зволожують і складають у купи. Там, під контролем виробника, листя обробляють мікроорганізми. Далі чай сушать, сортують і продають розсипним або пресованим. Шу — окремий спосіб виготовлення, і шен, який довго пролежав, шу від цього не стає.
Смаком він буває схожий на горіхи, сухофрукти чи дерево. Густота, гіркота й терпкість залежать від партії та від того, як заварювати. М’який смак не означає, що кофеїну мало. Тож перед сном шу автоматично не обирайте і засобом для шлунка його не вважайте.
Почніть із невеликого зразка. Для проливів спробуйте 4–5 г на 100–120 мл і воду 95–100 °C. Перші настої короткі, близько 10–15 секунд, а далі підлаштовуйте міцність. Швидке промивання допоможе змочити щільний чай, але не знезаразить його і зіпсовану сировину безпечною не зробить.
З часом шу може змінитися, але за рік-два ніхто не гарантує ні поліпшення, ні того, що неприємний запах вивітриться. Чай, який виразно тхне пліснявою, гниллю чи сторонньою хімією, пити не варто, краще спитайте продавця, що з цією партією. І не куштуйте підозрілий чай, щоб перевірити.
Чаї за темою
Словник чайних термінів