Шен-пуер (生普洱, shēng pǔ'ěr)
Шен-пуер (普洱生茶) виготовляють із листя юньнанських великолистих чайних дерев без ферментації у вологих купах (во дуй), через яку проходить шу. Його п’ють молодим або залишають витримуватися.
Листя фіксують нагріванням, скручують і сушать на сонці. Виходить мао ча, сировина, яку далі часто пропарюють, пресують у млинці, цеглини чи гнізда й знову сушать. Слово «сирий» у перекладі назви зовсім не означає, що листя ніхто не обробляв.
У молодого шену бувають квіткові, трав’янисті й фруктові відтінки, а гіркота й терпкість різної сили. З роками змінюються аромат, колір і смак, проте єдиного графіка тут немає, усе вирішують початковий чай і умови зберігання. Десять або п’ятнадцять років не гарантують, що гіркота зникне, а якість виросте. І навіть витриманий шен лишається шеном, шу з нього не стане.
Для знайомства візьміть невелику порцію конкретної партії. Молодий шен можна почати так: 4 г на 100–120 мл, вода 90–95 °C, перший настій короткий, секунд 10–15. Вийшло надто міцно? Зливайте раніше або покладіть менше листя. Якщо вам більше смакує з гарячішою водою, заварюйте гарячішою.
Бережіть чай від вогкості, конденсату й чужих запахів. Темний настій вік не підтверджує, а приємний смак нічого не каже про безпечність. Якщо підозрюєте плісняву, не куштуйте такий чай і не намагайтеся його відмити.
Чаї за темою
Словник чайних термінів