У гайвані, чашці з кришкою та блюдцем, чай заварюють проливами. Те саме листя заливають водою кілька разів і щоразу зливають настій до останньої краплі, а листя тим часом притримує кришка. Міцність ви регулюєте кількістю листя, температурою води й часом настоювання.
Для початку найкраще підійде порцелянова гайвань на 100–120 мл, глазурована всередині. Таку легко мити, і в ній можна по черзі заварювати різні чаї. Ще знадобляться чайник із гарячою водою, ваги й чашка, куди поміститься весь настій. Коли п’єте удвох, зручно мати гундаобей, невеликий глечик: чай спершу зливають у нього, а вже звідти розливають по піалах.
Спершу потренуйтеся на прохолодній воді
Налийте воду трохи нижче краю, інакше вона переллється, коли накриєте чашку. Зсуньте кришку так, щоб лишилася вузька щілина. Великий і середній пальці тримають відігнутий край чашки, вказівний лежить на ручці кришки. Нахиліть гайвань і злийте воду в чашку, а блюдце нехай стоїть на столі.
Відчуйте, чи зручно вам тримати гайвань однією рукою. Гарячих стінок не торкайтеся, пальці під струмінь і пару не підставляйте. Широкий край теж буває гарячим. Тоді поставте гайвань і зачекайте, поки вона охолоне.
Прогрійте посуд, зважте листя
Спершу з’ясуйте, скільки води вміщує порожня гайвань до того рівня, з якого вам зручно зливати. Якщо виходить близько 100 мл, на першу спробу візьміть 4–5 г улуну чи пуеру або 3–4 г зеленого, білого чи червоного чаю. Далі підлаштовуйте кількість під свій смак.
Ополосніть гайвань і глечик гарячою водою, вилийте її й покладіть у гайвань зважене листя.
Ваги тут надійніші за ложку. Щільно скручений улун займає зовсім мало місця, а розсипний білий чай такої самої ваги може заповнити чашку. Листя не утрамбовуйте, йому треба десь розгорнутися.
Визначтеся з температурою води
Якщо на пакуванні написано, як заварювати саме проливами, почніть звідти. Якщо ні, ось стартові цифри: зелений чай 80–85 °C, червоний і молодий шен 90 °C, улун 95 °C, шу-пуер і витриманий шен 95–100 °C. Свіжий білий чай можна почати з 85–90 °C, витриманий білий з 95–100 °C.
Це лише точка відліку для першого заварювання. Один і той самий чай можна готувати по-різному, і з гарячішою водою його зазвичай настоюють коротше.
Промивати чай чи ні
Зелений, білий і червоний чай можна заварювати й пити одразу. Пуер і щільно скручений улун часто спершу швидко промивають: заливають гарячою водою й тут же її зливають. Листя при цьому намокає, а частина дрібних крихт іде з водою. Робити так із кожним чаєм не обов’язково. Пропустили промивання? Тоді сухому листю на першому проливі може знадобитися трохи більше часу.
Заваріть і злийте все до краплі
Налийте воду до того рівня, на якому тренувалися. Час рахуйте з моменту, коли вода торкнулася листя, і через 10–15 секунд починайте зливати. Доки вода в гайвані, чай заварюється далі. Якщо в ньому багато дрібних уламків листя, зливайте раніше.
Лийте плавно, не зупиняючись надовго, у гундаобей або просто в чашку. Дочекайтеся, поки стече все, щоб між проливами листя не стояло в настої. Дайте чаю трохи охолонути й скуштуйте.
Підлаштуйте час наступного проливу
Якщо міцність підходить, наступний пролив тримайте стільки ж. Буває, що другий чи третій настій виходить міцнішим, бо листя вже намокло й розгорнулося, і тоді зливати варто раніше. Коли смак почне слабшати, додавайте по 5–10 секунд, а під кінець по кілька десятків секунд.
Гнатися за якоюсь кількістю проливів не треба. Заварюйте, доки чай смакує. Якщо навіть довге настоювання дає лише слабкий водянистий настій, на цьому можна зупинитися.
Чай гірчить або вийшов слабким
Коли чай неприємно гірчить чи від терпкості аж сушить у роті, наступний пролив робіть коротшим. А якщо надто міцно виходить навіть тоді, коли зливаєте відразу, наступного разу покладіть менше листя. Зелений чай і молодий шен можна ще спробувати заварити водою на 5–10 °C прохолоднішою.
Слабкий чай спершу рятують довшим настоюванням. Скрученому улуну чи пресованому шматочку пуеру дайте розкритися, а вже потім досипайте листя. Міняйте щоразу щось одне, інакше не зрозумієте, що саме спрацювало.