Пробувати чай і помічати відмінності можна зі звичним посудом, чистою водою й кількома хвилинами уваги. Роздивіться листя, скуштуйте теплий настій і запишіть, що відчули. Шукати всі ноти з опису продавця не обов’язково.
Чай, посуд і вода
Візьміть один чай або два схожі, щоб порівняти, скажімо два червоних. Посуд будь-який, аби однаковий: кухлі з фільтрами, чайники або гайвані. Вода теж одна й та сама. Запишіть, скільки листя, скільки води, яка температура і скільки часу. За основу візьміть рекомендацію для цього чаю.
Близькі чаї заварюйте в однакових умовах. Різні стилі можна готувати кожен по-своєму, тільки пам’ятайте, що рецепт теж впливає на результат. Сильні сторонні запахи поруч заважають. Після пряної їжі почекайте, поки її смак у роті зійде.
Подивіться на сухе листя й понюхайте
Яке воно завбільшки, як скручене, якого кольору, чи є бруньки й черешки. Усе це підказки щодо сировини та обробки. Але цілий листок не завжди кращий за різаний, так само як світлий не обов’язково кращий за темний.
Понюхайте невелику порцію. Можна прогріти її в нагрітому й витертому насухо посуді, тоді аромат часто стає помітнішим. Описуйте простими словами: квітковий, фруктовий, трав’янистий, смажений. Якщо бачите цвіль, сліди намокання або чуєте підозрілу затхлість, чай не пробуйте навіть для перевірки.
Маленький ковток, потім пауза
Заварений настій відділіть від листя. Невелику порцію остудіть до приємної температури й відпийте трохи. Хочеться злегка сьорбнути, сьорбайте, але це не обов’язково. Тільки не втягуйте надто гарячий настій, бо легко обпектися.
Спершу смак: солодкість, гіркота, кислинка, умамі, якщо воно є. Потім відчуття в роті. Настій легкий чи насичений, п’ється м’яко чи в’яже й сушить рот? Ковтніть і трохи почекайте, стежачи, що лишається в роті і як воно змінюється. Солодкуватий післясмак називають хуей гань, і з’являтися він може не лише після гіркоти.
Стежте, як чай змінюється
Поверніться до тієї ж чашки, коли вона трохи охолоне. Якщо заварюєте проливами, порівняйте кілька перших настоїв за ароматом, міцністю й терпкістю, бо вони можуть різнитися. Найкращим не обов’язково виявиться другий пролив, а довгий післясмак ще не робить чай якісним.
Занадто міцно? Наступного разу змініть щось одне, час або кількість листя, і запишіть, що саме. Допивати кожну чашку й робити купу проливів заради оцінки не треба. А якщо стало зле, припиніть дегустацію.
Розгляньте розварене листя
Викладіть трохи листя на світлу тарілку. Бруньки, зрілі листки, черешки, різані шматочки, що з цього видно? Скручене листя після заварювання розгортається, тож форму тепер роздивитися легше.
Зважайте на тип чаю, адже листя шу-пуеру й лунцзіну виглядає зовсім по-різному. Колір, пружність і розмір не доводять ні безпечності, ні віку дерева, ні справжності партії. Аромат мокрого листя цікаво звірити з настоєм, але оцінки всієї чашки він не замінює.
Занотуйте враження
Вистачить кількох рядків, на кшталт: «Дянь Хун, 2,5 г / 250 мл, 95 °C, 3 хвилини. Аромат сухофруктів, м’яка гіркота, трохи сушить рот. Наступного разу спробую 2 хвилини». Це лише зразок запису, а не рецепт на всі випадки.
Свої враження записуйте першими, чужі читайте вже потім. «Вершковим» називають і аромат, і текстуру, і цілком можливо, що ви не відчуєте ні того, ні іншого. Уточніть партію й спосіб заварювання, але не поспішайте списувати розбіжність на власний смак.
Можна. У кухлі з просторим фільтром легко контролювати час, і для порівняння він підходить добре. Проливи краще показують, як чай змінюється від настою до настою, проте смачно заварити можна й без них.
Тільки якщо вам так зручніше. Щоб вирішити, що купити наступного разу, зазвичай досить нотаток про смак, рецепт і про те, чи захочеться випити цей чай ще.